Лекція 23 Перевезення пасажирів в міжнародному сполученні - Лекції - Лекції

Лекція 23 Перевезення пасажирів в міжнародному сполученні

Основними нормативно-правовими актами, які діють у сфері міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і багажу, є такі:

Закони України “Про транспорт”, “Про автомобільний транспорт”;
Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 р. № 176;
Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 09.02.04 № 75;
Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (КАПП), до якої Україна приєдналась Законом України від 15.12.04 р. №2239-ІУ;
Угода про загальні умови виконання міжнародних пасажирських перевезень автобусами, укладена в м. Берліні 05.12.70 р.;
Угода про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода Інтербус), затверджена Радою Європейського Союзу 03.10.02 р.

Міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення та призначення, один із яких або обидва розташовані за межами території України.

Міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом поділяються на:

регулярні;
нерегулярні;
маятникові.

Мінінфраструктури України веде реєстр пасажирських перевізників, яким надане право здійснювати міжнародні перевезення, та реєстр діючих міжнародних маршрутів.

Для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволів на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування утворюється комісія, до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України, Державної служби України з безпеки на транспорті та профільних громадських організацій (Комісія). Склад Комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України.

За результатами розгляду звернень перевізників Комісія приймає протокол, який затверджується наказом Мінінфраструктури України (рішення Комісії).

Міжнародні перевезення пасажирів мають здійснюватись з дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв згідно з Європейською угодою в частині роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (994-016) (ЄУТР) (укладена в Женеві 1 липня 1970 року, з поправками, що діють з 24.04.92 (994-066), та протоколом про підпис).

Посадка/висадка пасажирів з автобуса при міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних перевезеннях пасажирів здійснюється на автостанціях, а в разі їх відсутності - на зупинках, передбачених розкладом руху чи договором перевезень.

Організатором міжнародних регулярних перевезень є Мінінфраструктури України. Підготовку розгляду питань про намір відкриття, відкриття та внесення змін щодо функціонування маршруту міжнародних регулярних перевезень, продовження дії дозволу на міжнародні регулярні перевезення, організації спеціальних регулярних міжнародних перевезень й отримання дозволу на міжнародні нерегулярні чи маятникові перевезення за дорученням Мінінфраструктури України здійснюють спеціалісти УДП "Укрінтеравтосервіс" Мінінфраструктури України (УДП "Укрінтеравтосервіс"), ДП "ДержавтотрансНДІпроект", а також Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників та інших профільних підприємств, установ і організацій (за згодою їх керівників).

Для здійснення перевезень на міжнародному маршруті повинне забезпечуватись:

кількість водіїв у відповідності до ЄУТР;
належність перевізнику безпосередньо одного і більше автобусів, які використовуються для надання транспортних послуг на кожному маршруті міжнародних регулярних чи спеціальних регулярних перевезень, а також для нерегулярних чи маятникових перевезень;
наявність одного резервного автобуса для надання транспортних послуг на кожному маршруті міжнародних регулярних чи спеціальних регулярних перевезень;
наявність у перевізника: для відкриття маршруту міжнародних регулярних перевезень досвіду внутрішніх перевезень пасажирів два і більше років або міжнародних нерегулярних чи маятникових перевезень пасажирів - один рік і більше, а для відкриття маршруту міжнародних спеціальних регулярних перевезень - досвіду міжнародних нерегулярних чи маятникових перевезень пасажирів один рік і більше;
використання транспортних засобів відповідного класу.

Формування маршрутів міжнародних регулярних перевезень має відповідати вимогам щодо:

задоволення попиту населення в міжнародних перевезеннях;
визначення початкових і кінцевих пунктів в обласних центрах та великих промислових містах України;
паритетного виконання перевезень українськими та іноземними перевізниками;
організації відправлень автобусів з автостанцій за годинами доби та днями тижня, виходячи з розподілу попиту на перевезення та умов перетину державного кордону;
врахування інтересів перевізників, що працюють на маршрутах.

Міжнародні нерегулярні перевезення за одним і тим самим маршрутом з періодичністю частіше ніж один раз на тиждень належать до міжнародних регулярних перевезень.

У разі виконання маятникових перевезень:

початковим чи кінцевим пунктом вважають відповідно місце, де поїздка розпочинається, і місце, де вона закінчується, включаючи у кожному разі місцевість радіусом 50 км;
посадка або висадка пасажирів протягом рейсу заборонена;
перший зворотний рейс і останній прямий рейс автобуса мають здійснюватись без пасажирів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

Міжнародними угодами України про автомобільні перевезення стосовно маятникових перевезень можуть визначатись умови, що передбачають можливість здійснювати пасажирам зворотну поїздку з іншою групою або іншим перевізником.

Організація міжнародних регулярних перевезень

Розгляд заяв про відкриття маршруту

Перелік необхідних документів для відкриття маршруту, які пасажирський перевізник подає до Мінінфраструктури України:

заява про намір відкриття маршруту, до якої додаються:
проєкт схеми міжнародного маршруту;
проєкт розкладу руху;
проєкт графіка роботи та відпочинку водіїв;
проєкт тарифів на перевезення;
список автобусів, що будуть використовуватись, у т. ч. резервних;
підтвердження відповідності автобуса умовам перевезень (на кожний автобус за списком);
довідка перевізника про наявність досвіду у перевізника щодо здійснення внутрішніх перевезень пасажирів протягом двох і більше років або міжнародних нерегулярних чи маятникових перевезень пасажирів - одного і більше років;
копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень;
копія ліцензії на право надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом та ліцензійних карток на кожний автобус за списком;
рекомендація громадської організації транспортного профілю (подається за бажанням перевізника).

Відповідний структурний підрозділ Мінінфраструктури України може запросити іншу інформацію, не заборонену чинним законодавством, яка стосується перевізника чи маршруту, що відкривається.

Проєкт схеми міжнародного маршруту, розкладу руху, графіка роботи та відпочинку водіїв рекомендується виконувати з використанням програмного забезпечення для засобів обчислювальної техніки, розробленого ДП "ДержавтотрансНДІпроект".

Мінінфраструктури України в установленому законодавством порядку приймає рішення за заявою перевізника щодо надання права на підготовку документів на відкриття маршруту. Заява перевізника розглядається в термін, який становить не більше двох тижнів.

Заява про намір відкриття маршруту відхиляється у разі:

якщо вона містить недостовірні дані або матеріали не в повному обсязі;
відмови у видачі дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів компетентним органом іноземної держави;
збігу схеми маршруту з діючим, на якому задовольняється попит на перевезення;
коли час відправлення з початкової автостанції маршрутів, що збігаються за шляхом руху автобусів цього напрямку, відрізняється менше ніж на 2 години;
відсутності у перевізника резервних автобусів;
порушення принципу паритетного виконання перевезень;
порушення вимог до організації міжнародних перевезень;
порушення вимоги використання переліку доріг, по яких прокладені міжміські, міжобласні маршрути перевезення пасажирів;
порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт протягом останнього року.

Мінінфраструктури України повідомляє перевізника про прийняте рішення в письмовій формі. У разі відхилення заяви про відкриття маршруту перевізник повідомляється із зазначенням підстав для такого рішення.

Відкриття маршруту

У разі надання перевізнику права на підготовку документів на відкриття маршруту Мінінфраструктури України забезпечує інформування територіальних органів влади або уповноважених ними організацій про маршрут, що має відкриватись, та розклад руху автобусів, надає методичну допомогу перевізнику в підготовці необхідних документів.

Перевізник:

узгоджує з територіальними органами влади та іноземним пасажирським перевізником розклад руху і схему міжнародного маршруту;
складає паспорт маршруту. Для складання паспорта маршруту рекомендується використання програмного забезпечення для засобів обчислювальної техніки, розробленого ДП "ДержавтотрансНДІпроект";
укладає угоди про спільну діяльність з іноземним перевізником та автостанціями;
подає до Мінінфраструктури України договори про спільну діяльність з автостанціями, іноземним пасажирським перевізником.

Комісія приймає рішення щодо відкриття маршруту відповідно до Закону та Правил.

Мінінфраструктури України на підставі рішення Комісії:

затверджує паспорт маршруту;
надсилає відповідно до вимог міжнародної угоди про автомобільні перевезення компетентному органу іноземної держави, де міститься кінцевий пункт маршруту, заяву про відкриття міжнародного маршруту з проханням про одержання від неї відповідного дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів територією іноземної держави;
у разі отримання такого дозволу надсилає відповідно до вимог міжнародних угод про автомобільні перевезення компетентним органам іноземних держав, територією яких мають здійснюватись перевезення, заяви про одержання від них відповідних дозволів на здійснення транзитних перевезень пасажирів територією цих іноземних держав;
надсилає компетентним органам іноземних держав дозволи на здійснення міжнародних перевезень пасажирів іноземними пасажирськими перевізниками територією України;
узгоджує з Адміністрацією Держприкордонслужби України, Держмитслужбою України та МВС України час і пункт перетину державного кордону та затверджує графік перетину державного кордону при здійсненні міжнародних регулярних перевезень.

Кількість дозволів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів визначається за схемою - на кожний день відправлення автобуса по одному дозволу та три дозволи у резерві.

Термін дії дозволу на виконання перевезень по території України за маршрутом, що відкривається, - три роки.

Термін прийняття рішення Комісією щодо відкриття маршруту становить не більше двох тижнів від дня подання заяви.

Мінінфраструктури України повідомляє пасажирського перевізника про прийняте рішення щодо відкриття маршруту в письмовій формі.

Внесення змін щодо функціонування міжнародного маршруту

Внесення змін щодо функціонування маршруту (зміна схеми маршруту, розкладу руху, тарифів, перевізника) здійснюється у порядку, передбаченому для організації відкриття маршруту. Зміни щодо функціонування маршруту, в межах терміну дії дозволу, наданого перевізнику, приймаються на підставі рішення Комісії.

Продовження дії дозволу на міжнародні регулярні перевезення

Перелік документів для продовження дії дозволу, які пасажирський перевізник подає до Мінінфраструктури України:

заява про продовження дії дозволу, до якої, крім документів, передбачених Порядком проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 29 січня 2003 р. N 139, додаються:
копії угод про спільну діяльність з іноземним перевізником та автостанціями на наступний термін;
список автобусів, що будуть використовуватись, у т. ч. резервних;
копія діючого дозволу на виконання міжнародних перевезень;
копії ліцензійних карток на кожний автобус за списком;
копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень;
підтвердження відповідності автобуса умовам перевезень (на кожний автобус за списком);
рекомендація громадської організації транспортного профілю (подається за бажанням перевізника).

Документи для продовження дії дозволу подаються не пізніше як за три місяці до закінчення терміну дії наявного дозволу.

Підставою для продовження дії дозволу на виконання міжнародних перевезень територією України для іноземного перевізника є:

заява компетентного органу іноземної держави відповідно до вимог міжнародних угод про автомобільні перевезення;
копія діючого дозволу на виконання міжнародних перевезень;
копія діючого розкладу руху.

Рішення щодо продовження строку дії дозволу на міжнародні регулярні пасажирські перевезення приймаються Комісією за заявами перевізників протягом двох тижнів з дня їх надходження до Мінінфраструктури України.

Мінінфраструктури України в межах цього строку письмово повідомляє перевізника про прийняте рішення.

Мінінфраструктури України, у разі прийняття рішення продовжити дію дозволу:

надсилає компетентному органу іноземної держави, де міститься кінцевий пункт маршруту, відповідно до вимог міжнародної угоди про автомобільні перевезення заяву про продовження дії дозволу з проханням про одержання від неї відповідного дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів територією іноземної держави;
у разі отримання такого дозволу надсилає компетентним органам іноземних держав, територією яких мають здійснюватись перевезення, відповідно до вимог міжнародних угод про автомобільні перевезення заяви про одержання від них відповідних дозволів на здійснення транзитних перевезень пасажирів по території цих іноземних держав;
укладає договір про виконання міжнародних регулярних перевезень з українським перевізником;
видає дозволи українським перевізникам на виконання міжнародних перевезень територією України та іноземних держав.

Термін продовження дії дозволу на виконання перевезень територією України становить не менше трьох років.

Дозвіл, термін дії якого закінчився, підлягає поверненню в Укртрансбезпеку.

Заява про продовження дії дозволу відхиляється у разі:

порушення вимог до організації міжнародних перевезень пасажирів;
відсутності у перевізника резервних автобусів;
систематичного порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт.

Закриття маршруту

Рішення про закриття маршруту регулярних чи спеціальних регулярних міжнародних перевезень приймає Комісія у разі:

відповідного звернення пасажирського перевізника з обґрунтуванням причини закриття маршруту;
порушення вимог до організації міжнародних перевезень пасажирів;
систематичного порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт.

У разі закриття міжнародного маршруту пасажирський перевізник повинен:

звернутися до Мінінфраструктури України не пізніше ніж за 3 місяці до припинення руху на маршруті;
повернути в Укртрансбезпеку дозвіл на регулярні чи спеціальні регулярні міжнародні перевезення у термін не пізніше двох тижнів після припинення руху на маршруті.

У разі закриття міжнародного маршруту Мінінфраструктури України:

інформує про це компетентний орган іноземної держави або опрацьовує з ним можливий варіант виконання перевезень іншим українським перевізником;
надає цю інформацію обласним автоуправлінням не пізніше двох тижнів до встановленого терміну припинення руху автобусів.

Основна документація при здійсненні міжнародних автоперевезень пасажирів

Резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, та (або) фахівці, призначені ними відповідальними за організацію та безпеку перевезень, повинні мати документ, що засвідчує їхню кваліфікацію, вимоги до якої та порядок її підтвердження визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Вимоги до професійної кваліфікації мають бути підтверджені шляхом успішного складення обов'язкового письмового екзамену, а за необхідності й усного, що проводиться органом, установою чи організацією, призначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов'язкового страхування, передбачені законодавством України.

Право на здійснення транспортними засобами міжнародних перевезень пасажирів надається водіям, яким виповнився 21 рік.

Право на керування автобусами на міжнародних маршрутах мають водії, які останні три роки працюють водіями автобусів.

До міжнародних перевезень пасажирів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);
білетно-облікову документацію;
схему маршруту.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати:

дозвіл України;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень);
білетно-облікову документацію.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт в сфері міжнародних перевезень пасажирів

Контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Функціями контролю за здійсненням міжнародних автомобільних перевезень пасажирів автомобільним транспортом є:

контроль за виконанням перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;
контроль та оформлення дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом;
облік автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів;
контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію;
перевірка транспортно-експедиторської документації та ліцензій на здійснення міжнародних перевезень пасажирів.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії - штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензії, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу державного контролю, якщо скарга на постанову щодо накладання адміністративного стягнення залишилися без задоволення.

При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

За невиконання обов'язку перевірити перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник несуть відповідальність, передбачену законом.

Відмова автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника у міжнародному автомобільному перевезенні пасажиру, який на вимогу автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника не пред'явив документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, не тягне за собою обов'язок автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника відшкодувати пасажиру заподіяну у зв'язку з цим шкоду.

Питання для самоперевірки

Які документи діють у сфері міжнародних автомобільних перевезень пасажирів?
Хто є організатором міжнародних регулярних перевезень в Україні?
Яка передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт в сфері міжнародних перевезень пасажирів?

Категорія: Лекції | Додав: ananbad (30.11.2020)

Переглядів: 361 | Рейтинг: 5.0/1

Всього коментарів: 0